вихованців української мови та літератури, зарубіжної літератури, англійської мови, історії, математики, фізики, біології, хімії, географії. Усі вчителі з вищою освітою, здебільшого - випускники Франкового університету, жоден із них не має судимості і ув'язнених родичів, усі відпрацювали багато років у денних школах, а після виходу на пенсію знайшли роботу за ґратами. Колись за таку працю доплачували 20% звичайного окладу за небезпеку, тепер, на жаль, скорочено навіть додаткові розвиваючі предмети. Донедавна школа складалася з чотирьох кабінетів у штабному приміщенні на території зони. З цього навчального року начальник колонії підполковник Володимир Підвірний виділив для освітянського закладу у своїй установі ще два кабінети, ремонти в них уже майже завершили, розглядають питання створення учительської. Зошити і ручки дарують горе-учням релігійні організації. Підручники виділяє Міністерство освіти.
"Звісно, це не звичайні учні, - пояснює Богдан Мирославович. - Під час занять вони ходять на планові і позапланові переклички, а домашні завдання виконують "на нарах". Бувають агресивними і особливо сердяться, коли хочуть покурити, а час перерви ще не настав, і вчитель не відпускає. Коли педагог вважає ситуацію небезпечною, він може натиснути спеціальну кнопку виклику охорони, але насправді до цього рідко доходить. Звісно, не всі хочуть вчитися, але за законом школу повинні закінчити всі. Тож коли погані учні не з'являються на уроки, доповідаємо відповідальному по відділенню. Прогульників знаходять і приводять. Частенько буває вчителів просять передати лист чи записку на волю, принести у зону мобільний телефон чи якусь деталь, але це категорично заборонено режимом утримання".
Атестат про закінчення цієї нетипової школи нічим не відрізняється від документів, які видають у інших загальноосвітніх закладах, там навіть не вказують, де розташована освітянська установа. Рівень знань учнів, звісно, не вище середнього: найбільш поширені оцінки - від трьох до семи балів. Проте такі імена, як: Шевченко, Франко, Леся Українка їм знайомі, може не найкраще, але все ж мапу світу учні собі уявляють, математичні задачі розв'язують і виявляють неабиякий інтерес до англійської мови. Оцінки у щоденники не переносять, зате є журнали. Аби засуджені спересердя не відібрали і не порвали класні журнали, їх зберігають за межами зони в адміністративному корпусі. До послуг учнів також і бібліотека, яку відвідують у середньому 50 осіб на тиждень. Скарбниця знань має 7 600 видань, а також, на приємне здивування автора цих рядків, підшивки за попередні рік-два газет "Високий Замок", "Експрес", "Ратуша", "Газета по-українськи" та "Закон і обов'язок".
Ірина ЮЗИК, фото автора
