"Той, хто прийде на цю виставку заради класичного живопису, його тут не знайде. Ця виставка підтверджує формулу, що з'явилася на поч. 70-х рр. у постмодернізмі - про те, що мистецтвом може бути все і що кожен може бути художником. Мистецтво без меж, без обмежень, без жодних кордонів", - закцентував мистецтвознавець Орест Голубець на відкритті проекту одесита Віктора Колосова "Дійові особи" в галереї "Зелена канапа".

Коли старший помічник капітана дальнього плавання Віктор Колосов запропонував директорові галереї "Зелена канапа" Олесі Домарадзькій організувати виставку його робіт, вона одразу погодилася, оскільки його твори відрізнялися від того, що пропонують львівські митці.

Для автора важливою є інтерактивність робіт: "Ми всі з вами - дійові особи цього великого спектаклю, саме на цьому основний акцент мого проекту. Я вважаю, що картина за останні кілька десятків років втратила статус передового медіа-об'єкта, порівняно з телевізором, комп'ютером тощо. Тому вона не може залишатися в тому вигляді, у якому була впродовж століть. Потрібно щось змінювати. І я намагаюся це робити", - сказав Віктор Колосов "Ратуші". Отже, ви можете зателефонувати зі свого мобільного на один із номерів, зазначених на картині "Відверта розмова", і почуєте у відповідь… (що саме - дізнавайтеся самі!) А приставши на пропозицію інсталяції "Ніздря в ніздрю", відчуєте розмаїті запахи. До речі, пан Віктор ніколи не малював морських пейзажів - їх йому вистачає в житті, натомість значно цікавіші для нього - людські стосунки.

Віктор Колосов вважає себе самоучкою (свого часу вчився в Ростовському мистецькому коледжі імені Грекова, звідки його вигнали) і намагається дотримуватися принципу - взагалі не вчитися: "Те, що ви бачите, можна назвати печерним живописом. Люди, які жили в доісторичну епоху, були приблизно такими самими художниками, як я".

Мистецтвознавець Андрій Дорош: "Віктор лукавить, коли каже, що ніде не вчився. Бо він об'їхав півсвіту, а це така школа життя… Тут можна набратися таких вражень, які жодна фантазія не підкаже. Відповідно, треба мати належний підхід до життя, те примруження ока, щоб його проінтерпретувати. Я авторові, до речі, сказав, що він навіть не з іншого материка, а з іншої планети сюди прийшов. Що він з того світу собі трошки кпить, і це йому допомагає стояти на двох ногах. Поляки кажуть, що білого гумору не існує, тільки чорний. І нинішнє життя це підтверджує. Якщо не мати чорного гумору, можна згинути. І тут є роботи, які не дають нам згинути. Що, врешті-решт, нема чим перейматися, є зле, буде ще гірше, але то ще не кінець світу".

Наталя ДУДКО