- Пане Василю, інформація оприлюднена у пресі щодо боргів "Залізничтеплоенерго" та "Львівтеплоенерго", цілком достовірна?
- Найважливіша проблема в тому, що в комунальних підприємствах не провадять достатньої претензійної роботи, яка б дала можливість своєчасній оплаті за тепло. Це накопичує борги підприємств. Вони лише наростають. Тому зрозуміло, що є заборгованість за спожитий газ, і це не дозволяє своєчасно включити опалення. Є проблема і в тому, що відразу після закінчення опалювального сезону треба починати підготовку до наступного. На жаль, так складається не завжди. І основне - ми два роки говорили на комісіях, з органами державної влади про необхідність розроблення схеми теплопостачання. Для цього виділили 700 тис. грн, схема була прийнята через сесію, але, на жаль, нині її не дотримуються. Тобто, похідна карта, яка би дала можливість покращити теплопостачання і чітко реагувати на ті проблемні вузли, які є в галузі, не дотримується. Тому комунальні підприємства нині працюють у режимі аварійно-пожежної служби. Інформація про борги не лише відповідає дійсності, ці борги ще й збільшуються.
- Аби договір із львівськими теплопостачальниками був підписаний, а ліміти газу надані, ТКЕ Львова мають погасити борги за газ або надати гарантії їх погашення. Звідки погашатимуть борги?
- Є пропозиція комісії, щоби у теплопостачальних підприємствах створили спеціальні підрозділи, які б займалися претензійною роботою і проводили роз'яснювальну роботу серед населення, а не лише подавали до суду на боржників. Аби пояснювати мешканцям: якщо не заплатите, не отримаєте тепло вчасно. Такі підрозділи створили б можливість більше впливати на ринок збору коштів за спожите тепло. Нині це, звісно, мінус підприємствам, які не вміють пояснювати. Тоді вони повинні шукати свої внутрішні резерви. Один із можливих варіантів - брати кредит. Іншого виходу нема. Третє - залазити в бюджет. Проте недовиконання бюджету розвитку становить 50%. Тому у бюджеті коштів таких немає. Але якщо брати кредит, винних, які до цього допустили, мають покарати. Рішення щодо керівників цих підприємств, керівників, яку не впоралися, має прийняти голова виконавчого органу влади.
- 5 жовтня прес-служба Львівської міськради заявила: нині у 95% будинків Львова внутрібудинкові системи опалення до зими готові - мають підписані акти виконаних робіт із підготовки до опалювального сезону. Ви, коментуючи цю ж ситуацію, заявляли, що будинки комунальної власності міста готові до початку опалювального сезону на 75%, а відомче житло підготовлене лише на 50%. У пресі подано повідомлення: "Через запущений стан внутрібудинкової системи опалення мешканці можуть отримувати неякісне тепло". Де правда?
- Правдою є те, що говорю я. Поясню, чому. Є декілька складових системи опалення - будинкові мережі, теплопостачальні мережі та котельні. З будинковими мережами не дають собі раду комунальні підприємства. У сусідньому Луцьку створено спеціальне підприємство, яке займається конкретно ремонтом будинкових мереж. Ми рекомендували нашим теплопостачальним підприємствам, щоб вони поїхали, познайомилися з тим досвідом і запровадили його у нас. Бо є випадки, коли люди не мають гарячої води у будинках роками. Окрім того, є питання встановлення приладів обліку. Люди мають чітко платити за спожите тепло, а не віртуальне. Більшість скарг стосуються, власне, цього - мешканці кажуть, що їм не виставляють реальних сум за оплату. Якби така спеціальна установа працювала впродовж року і в неопалювальний сезон поступово міняла корозійні мережі, це суттєво покращило б стан нашої господарки.
- Де найбільші проблеми з мережами?
- Це будинки 60-70-х років, також у дуже поганому стані відомче житло Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, залізниці тощо. Це цілі містечка! Ось, наприклад, мікрорайон на вулиці Стрийській не буде своєчасно підготовлений до опалювального сезону. Є певні домовленості між Міністерством оборони і міським головою про продаж кількох військових містечок місту, за ці кошти можна було б відремонтувати ті чи інші будинки. Але тут також не проводять достатньої роботи в неопалювальний сезон. Ще одна проблема - неправильно організована передача відомчих будинків, які вже стали міською господаркою, зокрема, передавали будинки, а інженерію - ні. Відповідно, виявилося, що у важкому технічному стані не лише будинки, інженерія у ще гіршому. Амортизаційний знос їхніх котелень - 100%. Вони можуть бути музейною рідкістю. Зважаючи на це, ми тимчасово припинили в цьому році будь-які поетапні передачі до налагодження процедури комплексної передачі житла.
- Чому ж тоді директор департаменту житлового господарства Юрій Голець заявляє: хоча і є певні труднощі, загалом місто готове на 99,9%?
- Пан Голець працює директором департаменту, але йому треба не прес-конференції давати, а займатися конкретною роботою з підготовки до опалювального сезону. Те, що сьогодні вже розпочали запуск тепла у соціальній сфері, ще не ознака того, що тепло в цих об'єктах буде. Ми запросили на комісію матеріали від соціальної сфери і маємо достатньо прикладів, де тепло не буде подано своєчасно. Дитяча навчальна установа № 109, ДНЗ № 92, ДНЗ № 37, ДНЗ № 55, ДНЗ № 104, середня школа № 41. Висновок простий: риторика будь-якого виборчого процесу є декларативна, вона не приносить результат. Є прохання до наших виборців - під час виборів звертати увагу на господарські питання, які б давали можливість покращити добробут у місті Львові. Одне - махати прапором під час виборчого процесу, а зовсім інше - після виборів, закотивши рукава, працювати у зовсім іншому - професійному напрямі.
- Ваша особиста оцінка готовності міста до опалювального сезону.
- Органи виконавчої влади або не мають фахової команди, або не розуміють, про що говорять. Коли ми потребуємо заміни сотень кілометрів теплопровідних труб, реально занижується гідравлічний тиск під час випробування систем опалення, люди платять не за лічильниками, тобто не за реально спожите тепло, як можна сказати, що місто готове на 99%? Це популістська заява, яка не має під собою твердого підґрунтя. Моя оцінка - готовність міста нині становить близько 70%.
- Скільки у Львові котелень? Чи закуповували для них цьогоріч нове обладнання?
- У Львові близько десятка стратегічних котелень, у які варто вкладати кошти, аби налагодити якісну централізовану систему надання послуг. Серед таких важливих котелень - ТЕЦ-2. Тут треба шукати варіанти альтернативного опалення - вугілля, біопаливо, що дасть можливість економити кошти. Адже науковцями розраховано, що до 2020 року вартість 1000 кубів газу становитиме 1000 доларів. Ще одна важлива котельня - ТЕЦ-1, де є застаріле обладнання. Щодо всіх інших котелень, то їх кількість треба мінімізувати і переключити в центральну систему. Є котельні, де нещодавно поставили нове німецьке обладнання - на Рясне-2 і на Патона, хоча не все ще ввели в дію. Є ще такі борги - роботи зі встановлення нового обладнання виконали у 2008 році, але досі за них не розрахувалися. Стратегічна система технічної і економічної думки не є збалансована. І це створює певні проблеми місту. Не завершені остаточно встановлювані роботи провокують поломки і, відповідно, ремонт. Таке не розуміння технічної думки призводить до того, що треба з кишені міського бюджету викладати додаткові гроші. Хотілося б, аби виконавчі органи влади, зокрема, міський голова до цього питання прислуховувався.
- За якими тарифами платитиме за газ населення цього опалювального сезону? Чи надалі застосовуватимуть двоставковий тариф? І чому багато юристів стверджують, що він незаконний?
- Не можна займатися професійно бізнесом, якщо не працювати в ньому постійно. У чому переваги двоставкового тарифу? Закінчується сезон опалення - підприємство повинно провести діагностику і ремонт системи. У двоставковому тарифі одна частина коштів стала, інша - змінна, яка залежить від вартості газу, вартості електроенергії, мінімальної заробітної плати - це загальнодержавна політика. Перевага двоставкового тарифу в тому, що ця система працює впродовж року. Якщо перейти на одноставковий тариф, підприємство працюватиме лише шість місяців. Я не юрист, але як підприємець, як господар можу ствердити - кошти потрібно розбивати рівномірно. Потрібна профілактика в неопалювальний сезон. Тож двоставковий тариф діятиме і надалі.
Розмовляла Ірина ЮЗИК
