здоров’я населення”, який набув чинності з липня 2006 року. “Закон дав можливість заощадити бюджету охорони здоров’я на той час, коли я був міністром 6,3 млн грн. А ця сума дорівнювала тоді річному бюджету Київської лікарні швидкої допомоги”, — згадує Микола Поліщук. З року в рік закон еволюціонували — покращували та вдосконалювали. І вже у 2007 році мер Києва Леонід Черновецький заявив, що хоче встановити інформаційно-роз’яснювальні знаки, що забороняють куріння на зупинках громадського транспорту. Але це у столиці. А що ж діється у Львові? А нічого. З моменту прийняття закону на зупинках громадського транспорту нема бодай жодного натяку на таблички з попередженням про заборону куріння. Хіба що двірники щоранку змушені вимітати купи недопалків. Хоча є й позитиви у нашому древньому місті. Один із них — водії маршрутних таксі не дозволять собі колишньої розкоші — викурити у вікно бодай одну сигарету. Ну, хіба, час від часу...
Ідемо в Європу!
Із високих трибун ми чуємо заклики про те, що Україна обов’язково має бути членом ЄС. Але чи приймуть нас у Євросоюзі з нашою поганою звичкою? Адже у нас, відповідно до офіційної статистики, 15,5 млн курців. Таким чином за кількістю прихильників диявольського зілля Україна займає одне з перших місць у Європі. Один із чинників, який суттєво допоможе вирішити проблему куріння, — підняття акцизної ставки на тютюнові вироби в Україні. Щонайменше на 20 — 30% (плюс щорічне врахування інфляції). А відтак, не кожен пересічний українець дозволить собі викурювати дорогі цигарки, пачка яких коштує від 10 — 15 грн. Своє слово повинна сказати і заборона зовнішньої реклами алкоголю і тютюну. Крім того, виробники тютюнових виробів оздобили кожну пачку попередженнями на кшталт: “Курці помирають рано”; “Куріння викликає імпотенцію”; “Куріння призводить до серцево-судинних захворювань” тощо. Такі попередження негативно впливають на нервову систему, і кожен курець повинен задуматися над змістом цих попереджень. Бо підсвідомо мусить вирішити, що важливіше: куріння чи здоров’я?
Закон законом, але як його сприймають українці? За результатами опитування Київ ського міжнародного інституту соціології, 87% наших громадян однозначно підтримають Закон про заборону куріння у більшості громадських місць, зокрема, у барах, ресторанах, кафе, на зупинках громадського транспорту. Наші співвітчизники стривожені чужим димом, а 69% респондентів стверджують, що “пасивне” куріння спричиняє не менші проблеми зі здоров’ям. Аналітики переконані: чинна сьогодні норма розмито визначає місця, де заборонене куріння. Але найбільша вада — відсутність дієвого механізму контролю за дотриманням кожного пункту Закону, а це практично зводить нанівець його норми. Слід згадати, що з 1 липня 2006 року набула чинності частина 3 статті 13 Закону “Про заходи з попередження і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливої дії на здоров’я населення”. Документ зазначає, що в громадських місцях для осіб, які не курять, треба відводити щонайменше 50% площі цих громадських місць, розташованих так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію.
19 березня 2009 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про заходи з попередження і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливої дії на здоров’я населення”. У Законі зазначено, що куріння тютюнових виробів заборонено у міському громадському транспорті, у таксі, закритих приміщеннях річкового і морського транспорту. Звичайно, постає запитання, хто ж повинен визначати громадські місця. Цю місію покладено на органи місцевого самоврядування. Щоправда, ніхто так доладно й не пояснив, що саме вважають громадським місцем. Можливо, саме через це громадяни продовжували курити на зупинках, у парках, на стадіонах. “Ми не можемо штрафувати людей за куріння у місцях, де немає попереджувальних табличок”, — виправдовуються правоохоронці.
Ви курите? Тоді платіть штраф
11 червня 2009 року екс-президент України Віктор Ющенко підписав ухвалений Верховною Радою Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”. Після підписання Закону, їдучи на літню відпустку потягом „Львів-Чернівці” бачив цікаву, як на той час картину. Із тамбурів вагона зникли попільнички. Проте курці один за одним тягнулися в тамбур навіть не підозрюючи, що їх там чекає, та запах диму привабив провідників, які шуліками накинулися на шанувальників тютюнового димку. Між обома таборами виникла словесна перепалка. Не відомо, чим би вона закінчилася, якби на словесні баталії не зреагувала транспортна міліція... Від міліціонерів курці довідалися, що їх можуть оштрафувати на суму 17 — 85 грн. Із набуттям чинності нового закону власника кафе чи ресторану, в яких не передбачено спеціальних місць для курців, міліція може оштрафувати у межах 1000 — 10000 грн.
Проте все-таки життя — цікава річ. І без тютюнового диму воно втратить якусь привабу. Крім того, в психології існує такий вираз “зона добровільного ризику”. Скажімо, ніхто не жене людей на гірськолижні траси або до активних занять альпінізмом. Кожний із нас має право на свій вибір. І лише від нього залежить, до чого ми прийдемо в кінці цієї дороги.
Коментарі до теми
Юрист Адвокатського об’єднання “Козаков і партнери” Костянтин БАРИЛА
Громадське місце — або приміщення, або відкрита територія. Тобто без будь-яких попередніх умов. Кожна людина, незважаючи на расу, етнічне походження, стать, віросповідання, майновий стан може прийти в це місце і там перебувати. Приватне помешкання, навіть якщо там перебуває понад дві особи, не може бути громадським місцем. Також громадськими місцями слід вважати стадіони, музеї, театри та зупинки громадського транспорту... Для Львова, зокрема, характерно в кращому випадку павільйон із якимось накриттям і лавкою, а інколи буває просто тротуар із знаком, який повідомляє, що там зупиняється громадський транспорт. Тобто на відкриті місця раніше не поширювалася дія цього закону. І, відповідно, тих людей, які курили в таких місцях, нічим не карали. Нині цей недолік у Законі усунено. До слова, окремі курці, мабуть, навіть не здогадуються, що такий Закон існує. Вони стикаються з цим тоді, коли їм хтось про це скаже, або ж самі потрапляють у ситуацію, коли вже йдеться про адміністративне стягнення. Коли роз’яснювальна робота проведена, у людей є усвідомлення того, що таке громадське місце (чи це транспорт, чи автостанція, чи заклад громадського харчування, чи стадіон)... У закладах громадського харчування відповідальність за розміщення попереджувальних знаків про заборону куріння покладають на власника того чи іншого кафе, ресторану, чи бару. Якщо таких знаків нема, тоді ад міністративне покарання несе власник такого закладу. Також повинна бути чітко розмежована територія для курців і некурців. Якщо ж таких залів немає, у таких закладах не можна курити. З іншого боку, відвідувачі, які курять, також повинні усвідомлювати, що відповідальність за це настає незалежно від того, чи знак із забороною куріння встановлено, а чи ні. Якщо ж попереджувальні знаки розміщено, то вони зосереджують на собі увагу людей. Відпо відальність за встановлення попереджувальних знаків на зупинках громадського транспорту несе балансоутримувач цих зупинок. Тобто та організація, на балансі яких є ця зупинка. Це можуть бути колишні ЖЕКи, які обслуговують цю територію. До слова, я також пересуваюся громадським транспортом і на зупинках не бачив вказівників про заборону куріння. Та й далеко не в усіх закладах громадського харчування є такі вказівні знаки. Стосовно кальяну, то він може потрапляти у компетенцію цього закону залежно від його наповнення.
Начальник ВГЗ ГУ МВС України у Львівській області Денис ХАРЧУК
У 2009 році по Львівській області було складено 3728 протоколів зі штрафами проти курців, які курили у громадських місцях. А вже за перший місяць 2010 року (січень) таких адміністративних протоколів складено 664. Для порівняння за розпиття спиртних напоїв у громадських місцях за минулий 2009 рік складено 13448 адміністративних протоколів. За січень 2010 — 1425 ад мінпротоколів. Загалом певний перелік громадських місць затверджує виконавчий комітет міської ради. Наприклад, лікувально-профілактичні установи, загальноосвітні навчальні заклади, транспорт загального призначення, підприємства, установи, організації міста та громадські місця, зупинка громадського транспорту. Якщо на зупинці немає попереджувальної таблички про заборону куріння, це не означає, що людина, яка курить на зупинці, не повинна сплатити штраф. Тобто, незнання закону не звільняє від відповідальності.
Заступник головного лікаря з медичної частини КЗЛОРМО “Фтизіопульмонологія” Емілія ФЕДИНЯК
Безумовно, тютюнокуріння негативно впливає на стан здоров’я і може призвести до туберкульозу. Різниця між тим, у якому віці почали курити, є. Молодший вік швидше призвичаюється до згубної звички. Це негативно впливає на генетичний стан справ особливо у жінок, які мають народжувати, або вже народили і вигодовують немовля грудним молоком. Стосовно пасивних курців, то вони отримують таку саму порцію шкідливих речовин, як і активні. Смоли осідають на легенях, нікотин потрапляє в кров, відтак настають такі ж невтішні наслідки, адже вміст шкідливих для організму речовин буде практично таким самим, лише з меншою концентрацією. Також куріння впливає на ракові захворювання, може призвести до інсульту, чи інфаркту. У таких випадках відмирають клітини мозку, відбувається погана циркуляція крові. Серед пацієнтів, які звертаються з проблемами туберкульозу, дуже багато пацієнтів, які курять. Лікування коштує приблизно 1000 гривень. Хоча є й препарати, які коштують значно дорожче”.
Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ’ЯК
