Вогні, бої і танці "Ту Стань!"

IV фестиваль української середньовічної культури "Ту Стань! - 2009" відгудів у минулі вихідні традиційно біля скель в селі Урич Сколівського району. Організаторам цього щорічного заходу можна поставити тверду п'ятірку, адже ж рівень зростає на очах. Кількість змагань, забав для гостей, виступів і розваг уже не злічити. За кілька гривень кожен охочий міг постріляти з лука, метнути спис, залізти на височенного стовпа, погецати на дерев'яному "коні", повчитися середньовічного танцю, викувати власноруч що-небудь у кузні і навіть побитися на справжніх мечах, одягнувши важкі обладунки. Успішно пройшовши всі випробування, аматор ставав правдивим лицарем. Відзнаки про проходження кожного наступного випробування ставили на вхідному квитку на фестиваль, вартість якого, до слова, становила 15 гривень (встановлення намету - 30). Асортимент сувенірних яток вдовольняв смак найвибагливішого покупця - вироби ручної роботи просто вражали: дерев'яні троянди, плетені вази, керамічні медальйони, вишивані сорочки, ткані крайки... Лицарі в обладунках сходилися не лише в двобої, а й "стінка на стінку", а в таборі учасників дійства, серед наметів, у стилі ведення середньовічних бойових дій, мабуть, можна було відзняти історичний фільм.

Лише мінлива погода трохи попсувала всім настрій. але відважні лицарі вперто вовтузилися на мокрій траві до

переможного кінця, а гості не поспішали збирати намети. Кульмінацією свята стала постановка пластичної композиції "Лицар із дерева життя" (за жанром - легенда, що оживає). Шоу-балет, акробати і майстри бойового гопака створили захопливу виставу з елементами танцю, акробатичних номерів і бойового мистецтва. Не менш хвилюючим був театр тіней - на вершечку найвищої скелі, підсвічені світлом прожекторів, сміливі танцівниці і їхні, у кілька разів більші, тіні на протилежній скелі зачаровували гостей магічними рухами в такт середньовічним мотивам. На традиційний нічний штурм фортеці на центральній галявині зібралися, мабуть, усі мешканці "Ту Стань! - 2009" - на похилих пагорбах ніде було яблуку впасти. Смолоскипна хода, палаючі стріли, удари тарану, запеклий бій, ляскіт зброї створювали нереальну атмосферу минулого. До слова, наступ ворогів успішно відбили, і фортецю Тустань не взяли.

Ірина ЮЗИК