Свинячий грип - звичайна афера!
14.12.2009
Рада Європи обговорить у другій половині січня в Страсбурзі пропозицію розслідувати діяльність фармацевтичних компаній, яких підозрюють у маніпуляціях із цим захворюванням заради збільшення власного прибутку.
Як повідомляє ТСН, з такою ініціативою виступив відомий епідеміолог Вольфганг Водарг, що очолює в Раді Європи підкомітет із охорони здоров'я. На його думку, виробники протигрипозних препаратів і вакцин чинили тиск на Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ) і змусили її оголосити свинячий грип пандемією. Цю історію доктор Водарг назвав "одним із найгучніших медичних скандалів століття".
Насіння страху, за його словами, було посіяно п'ять років тому, коли всі боялися наступної мутації вірусу пташиного грипу, який міг би заражати людей. Атмосфера паніки змусила владу різних країн створювати великі запаси протигрипозних ліків "Таміфлю" і укладати так звані сплячі контракти з фармацевтичними компаніями на виробництво десятків мільйонів доз вакцини. Тепер же влада країн масово скасовує замовлення. Так Франція планує відмовитися від 50 млн
доз вакцини з замовлених 94 млн, Німеччина - від половини з замовлених 50 млн доз. Великобританія також веде переговори з постачальником про зниження обсягу закупівель.
Іспанські чиновники заявляють, що хотіли б повернути невикористану вакцину (обсяги не уточнюють), а Нідерланди та Швейцарія планують відвантажити незатребуваний препарат до країн, де його все ще не вистачає. Про можливість повернення частини вакцини заявляла також Бельгія, що замовила 12,6 млн доз і вже отримала близько 5 млн.
Сплеск продажів вакцини від грипу A/H1N1 став для фармацевтичних компаній успіхом, здебільшого, завдяки урядовим замовленням. Найбільше щастило британській GlaxoSmithKline, яка, за прогнозами галузевих аналітиків, повинна була заробити додаткові 3,5 млрд доларів. Sanofi і Novartis планували отримати 1 млрд і 600 млн доларів відповідно.
Нагадаємо, що український уряд під керівництвом п. Тимошенко, отримав на "боротьбу з пандемією" спершу 50 млн грн, а згодом - ще 600 млн грн. Тобто, якщо пан Вольфганг Водарг має рацію, то виникає логічне хоча й риторичне запитання: а хто ж був лобістом цієї афери в Україні?
