Сезон "Переходу": час чорниць і винограду

"Усі ми постійно перебуваємо в переході. Людство - від однієї суспільної формації до іншої. Людина - від однієї вікової категорії до іншої, від життя до смерті. Смерть - також перехід...", - розповідає ужгородська художниця Надія Пономаренко про концепцію виставки "Перехід", що її експонують у галереї "Прімус". До слова, у Львові свої роботи мисткиня представляє втретє.

Насичені образами й символами, сюжетні й метафоричні, роботи художниці водночас цікаві композиційно, співвідношенням кольорів, ліній і світла. "Світ мистецтва і людське буття - два паралельні потоки, які переплітаються" - ці слова Надії Пономаренко є своєрідним епіграфом до виставки. У її роботах справді чимало паралелей - і реальних, і уявних. Образи (чаша, виноград, куля) мандрують з одного полотна до іншого, сюжети перегукуються й варіюються. Межу, перехід, який у житті іноді ледь вловимий, художниця може окреслити плавною або й чіткою лінією. Щодо нюансових переходів у самій людині, то їх мисткиня підкреслює через своєрідні парні портрети-образи - автор і його альтер его ("Сезон чорниць", "Карпаччо в Ужгороді"). Несподіваними є інтерпретації християнських образів у її творах ("Між вороном і крокодилом", "Три світила"). "На них мене інспірує, надихає візуальна частина християнства - те, що вже хтось колись зобразив. Коли бачу в селах цікаві розп'яття, мені хочеться їх трансформувати, ввести у свої

композиції. Відштовхуюся не тільки від народного мистецтва, а й від класичного", - розповідає авторка.

До робіт Надії Пономаренко пасує означення "концептуальні", яке часто вживають у контексті contemporary art, хоча сама художниця себе від нього дистанціює. На запитання "Ратуші" про те, чи цікаво їй спостерігати за сучасним, актуальним мистецтвом, відповіла так: "Я виглядаю таким собі динозавром, який залишився у XX столітті. Я "законсервувалася", залишилася там. Але добре, що є плюралізм, і кожен може вибрати - бути революціонером у мистецтві чи не бути". Однак просто пейзажів чи натюрмортів у роботах мисткині, представлених на виставці "Перехід", теж нема: "Я прагну передати певні емоції, стани, але не через пейзажі чи натюрморти".

Наталя ДУДКО