будували через мене. Коли виступав у "Контингенті", мені доводилося по 35 -- 36 хвилин проводити на майданчику. Натомість у львівській "Енергії" здебільшого намагаюся грати на команду, яка грає більш сучасний, європейський футбол, із підстраховкою гравців.
-- Ти виступаєш у другій четвірці разом із Шевченком, Петрушином та Ільницьким і вже тричі встиг відзначитися за "енергетиків" голами. Чи означає це, що ти легко знайшов спільну мову з партнерами по четвірці?
-- В "Енергію" теперішнього зразка взяли гравців, які можуть і самі вражати ворота суперників і дають змогу відзначитися партнеру по команді. Повторюся -- всі професіонали і виконують спільну роботу. У нашій четвірці, як і в команді загалом, колективна гра. Колективна оборона та колективна атака. І те, що створюють мої партнери, намагаюся реалізовувати. Хоча був гол, коли мені пощастило підловити гравця команди на помилці, перехопити м'яч і забити гол.
-- Чи ставиш перед собою завдання стати кращим бомбардиром сезону?
-- Основне завдання для мене -- аби "Енергія" стала цього сезону чемпіоном. Про це я сказав ще тоді, коли підписував із клубом контракт на один рік. Мої особисті амбіції відходять на другий план.
-- Як вважаєш, теперішній "Енергії" до снаги поборотися за золото чемпіонату?
-- Якщо всі гравці добросовісно ставитимуться до всіх своїх обов'язків, до своєї роботи, насамперед, отримуватимуть задоволення від своєї роботи, тоді ми станемо чемпіонами. Перша гра з донецьким "Шахтарем" це засвідчила.
-- Як складався твій шлях у міні-футбол?
-- У 17 років у мене була можливість поїхати грати в Росію в першу або другу російську ліги, щоправда, у великий футбол. З іншого боку, була можливість залишитися в Україні та грати у міні-футбол. Спочатку я грав у великий футбол. Якось узимку, коли було багато снігу, хлопці запропонували мені перейти грати до залу. Спершу в залі ми грали, звичайно, великим м'ячем. Це побачив тренер із училища Юрій Миколайович і дав нам міні-футбольного м'яча. Спочатку було не звично. Довго не міг призвичаїтися до м'яча, який не стрибає… З цього все й почалося. Тренер запросив мене на тренування, потім запропонував зіграти на одному із турнірів. До речі, у цьому турнірі ми перемогли. Я за п'ять хвилин забив чотири гола. Саме на цих змаганнях був тренер "Бересфорда", який і запропонував мені виступати у його команді, яка тоді грала у першій лізі. У тому складі грав Валєра Лєгчанов, теперішній гравець "Тайму", Андрій Мельник, воротар ТВД. Потім, коли команда грала вже на область, за сезон я забив понад 40 голів. Став кращим бомбардиром області. Потім виступав за "Інтеркас" і "Дніпроспецсталь".
-- Що можеш сказати про свого теперішнього наставника Миколу Сича?
-- Відразу звертаєш увагу на те, що він -- дуже тонкий психолог. Намагається не карати гравця за невдалу гру, а навпаки -- попрацювати з людиною індивідуально, дізнатися причину та пояснити, як краще зіграти в тій чи іншій ситуації. Мені дуже подобається підхід Миколи Сича. Наприклад, нині дуже багато розмов, що в збірній Україні нема тренера. Я з цим не погоджуся, адже Геннадій Лисинчук, як психолог, теж дуже сильний тренер. Якби не його психологія в деяких іграх, то, здається, збірна не досягла б таких високих результатів, які зараз у неї є. Перше, що впадає у вічі щодо тренера "Енергії", -- те, що він насамперед дуже працьовитий і вимогливий до себе. У нього є дуже гарна фраза: "Починайте з себе, шукайте причину в собі". Він молодий тренер-початківець. Гадаю, у нього велике тренерське майбутнє.
-- У наступному турі на "Енергію" чекає дуже серйозний суперник -- "Єнакієвець". Як налаштовується команда на цю гру?
-- На цей матч слід налаштовуватися дуже серйозно. Так би мовити, як на останній бій. Ми прекрасно розуміємо, що у нас декілька очок відриву від команди з Єнакієвого. Якщо ми їх обіграємо, то, образно, відразу "відчепимо" від нас. Окрім того, у них дуже хороший тренер, екс-тренер "Енергії" Кобзар, який свого часу приводив "енергетиків" до чемпіонства. Тому настрій серйозний.
-- Ти один із не багатьох українських футболістів, який забивав голи за збірну самим бразильцям на минулорічній першості світу. Та ще й два! У березні цього року у відбірному матчі до чемпіонату Європи Україна - Румунія ти теж відзначився дублем, завдяки чому Україна отримали путівку на європейську першість. Якось по особливому налаштовуєшся на ігри за збірну?
-- Коли одягаю футболку збірної, відчуваю серйозне піднесення. Коли лунає гімн України, відчуваю емоційний приплив сил та енергії, який важко описати.
Розмовляв Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ'ЯК
