залежить, насамперед, від того, як задовольняються наші потреби, а вони різноманітні: від потреби в їжі до потреби в естетичній насолоді та саморозвитку. Також настрій залежить від стану зовнішнього середовища, а саме від трьох чинників: вологості повітря, температури, яка повинна бути комфортною, та наявності сонця.
- Можна говорити про те, що з початком економічної кризи загальний настрій нашого суспільства погіршився?
- Звісно, жити важче. Присутня невпевненість у завтрашньому дні. Велику роль у цих процесах відіграють засоби масової інформації, які постійно лякають і нагнітають атмосферу, адже побутує стереотип, що негатив продається краще. Хоча насправді ми втомилися від поганих новин. Нині щораз більше людей слухають музику і дивляться фільми, щоб якось абстрагуватися від того, що нам розповідають про дійсність. Адже, зрештою, ще Ганс Сельє, канадський учений, який виробив теорію стресу, казав, що нас турбує не те, що з нами відбувається, а те, як ми до цього ставимося.
- Політичне становище в країні якось впливає на наше самопочуття?
- Кожен народ має тих правителів, яких сам і обирає. Адже в нашій країні демократія і вибори - спосіб делегування комусь права організації нашого життя, але ми не повинні забувати, що ми - громадяни своєї країни. Громадянин - людина, яка несе відповідальність за державу. Якщо попросити людей написати, ким вони себе уявляють, з'ясуємо, що наші уявлення про наші соціальні ролі дуже вузькі. Соціальні ролі - функції, які ми виконуємо у суспільстві. Так от: здебільшого, українці на перші місця ставлять свої ролі в сім'ї та професії і дуже мало пишуть "громадянин" чи "людина". А для держави і державотворення це погано. Ми відчужуємо від себе відповідальність і переносимо її на когось.
-Щораз частіше західне суспільство називають суспільством антидепресантів. А ми?
- Звісно, люди вживають антидепресанти чи якісь інші ліки, сподіваючись із їх допомогою вирішити свої проблеми, а найчастіше все ж тому, що вірять рекламі. Варто добре подумати перед тим, як приймати якісь ліки самостійно.
- Із початку кризи було багато повідомлень про те, що зросла кількість самогубств. Це правда?
- Є різні нервові системи, в когось сильніша, в когось - слабша, є різне сприйняття проблеми і шляхів її вирішення. Одних життєві негаразди стимулюють, інші вирішують покінчити життя самогубством. У Віктора Франкла є думка про те, що самогубця боїться життя, а не смерті, бо життя - завжди проблема. Зрештою, це безконечний вибір. Потрібно сказати й про те, що свою, на жаль, негативну роль відіграють у цьому і ЗМІ, адже коли подається інформація про самогубства, то це є нагадуванням про них. Як результат - нова хвиля самогубств. Досить велика кількість самогубств є демонстраційними - люди намагаються звернути на себе увагу.
- У січні ми обиратимемо президента. Як думаєте, з яким настроєм люди підуть на виборчі дільниці? І чи підуть взагалі?
- Думаю, не йти на вибори - шлях в нікуди. Для українців їхні сподівання на краще життя чітко уособлені. Окрім того, в нас є харизматична модель лідерства. Зважаючи на це, українці робитимуть свій вибір.
Надія ТИМКІВ
