Степан Давимука, Ярослав Кендзьор). Як розповів "Ратуші" голова Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" Сергій Ступак, цією законодавчою ініціативою винесено в окремий закон 4-й розділ "Колективне управління авторськими правами" Закону про авторські права.
Автори цього законопроекту пропонують створити колегіальний орган (за аналогією до аудиторської палати) з 11 визначених у цьому законі міністерств або 11 творчих спілок чи інших громадських організацій, які мають стосунок до авторів, виконавців, виробників фонограм. Як акцентує Сергій Ступак, інші два законопроекти меншою мірою торкаються проблем колективного управління, тому вони начебто про інше, однак у такий спосіб вони залишають незмінною чинну редакцію, а відповідно й нинішню хаотичну ситуацію.
"Державний орган - Держдепартамент з питань інтелектуальної власності - фактично виявив свою неспроможність нормально налагодити цю справу. Апогеєм було те, що в найбільшій державній організації, підпорядкованій департаменту, - держпідприємстві "Українське агентство з авторських і суміжних прав" - понад рік тому пропала колосальна сума авторських грошей - 12 мільйонів 800 тисяч. Організації колективного управління, які уповноважені збирати авторську винагороду, по-різному застосовують законодавство. Деякі, дотримуючись чинних норм, виплачують винагороду відповідно до звітів платників, інші ігнорують цю норму і домовляються про сталу суму", - наголошує пан Ступак.
Цей законопроект підтримують музиканти й виконавці, не зав'язані на рекордингових компаніях, на шоу-бізнесі. За словами Сергія Ступака, свої права організації "Оберіг" передали зокрема Ніна Матвієнко, Павло Зібров, Іво Бобул, Олександр Злотник.
Законопроект Руслани, як його умовно називають (Руслану Лижичко зазначено як фахівця в авторському колективі законопроекту № 3503 "Про внесення змін до деяких законів України для посилення охорони авторського й суміжних прав", його ініціатори - Нестор Шуфрич, Степан Курпіль, Олександр Голуб), підтримують виконавці, активно задіяні в українському шоу-бізнесі, їхні продюсери, а також такі організації колективного управління, як Український музичний альянс та Українська ліга музичних прав.
Одна з принципових відмінностей обох підходів - у способі збирання авторської винагороди (роялті). Організація "Оберіг" вважає, що потрібно виконувати норми чинного законодавства, а також дотримуватися норм моралі і виплачувати винагороду відповідно до наданих звітів усіх установ, де звучить музика. "Адже, як свідчить наша практика, у барах, кафе, ресторанах, готелях звучить дуже різна музика. Талановиті виконавці залишають після себе хіти, як-от "Червона рута". Ці твори слухатимуть ще довго, незалежно від того, чи крутитимуть їх на радіо. Автори мають шанс отримати гроші за свої давні хіти, адже в закладах часто звучить ретро-музика. Натомість молода генерація підтримує інший підхід, який законодавству не відповідає, але в певних країнах його запроваджують. Саме законопроект Руслани передбачає запровадження системи, коли розподіляти кошти мають за рейтингами радіостанцій і отримуватиме винагороду, умовно кажучи, сотня рейтингових музикантів, які популярні в радіомережах - за рахунок того, що звучать пісні ще кількох тисяч виконавців. Вони, може, навіть не розуміють, що їм пропонують отримати свої гроші, і ще чужі гроші. Ми вважаємо цей підхід аморальним. Адже відомо, що рейтинги часто купують. Коли музиканта розкручують, у нього вкладають гроші, але це не означає, що він найкращий. Гроші має отримувати той, хто прозвучав, а не той, хто молодий і популярний сьогодні. Ми намагаємося молодим музикантам роз'яснити: шановні, це тільки змолоду здається, що ви будете завжди молоді і популярні. За років 5 чи раніше прийдуть нові популярні і рейтингові, витіснять нинішніх. І навіть якщо в них будуть хіти, вони потраплять у когорту тих, кого молоді виконавці нині вважають "старперами". Минулого року дві організації - Український музичний альянс і Українська ліга музичних прав - зібрали близько 5 мільйонів гривень і, якщо ми правильно розуміємо, що відбувається, активно простимулювали десятки три рейтингових виконавців грошима, а ті подумали, що справді так добре працює ця система і вони так добре звучать. Як ми розуміємо, просто відбувся процес розподілу всіх зібраних грошей на першу тридцятку. А з нашого досвіду, таких отримувачів мало б бути сотні, навіть тисячі", - висловлює свою думку Сергій Ступак.
Слухають тільки популярну музику?
Директор Українського музичного альянсу Павло Калениченко натомість переконаний, що законопроект, який внесли Степан Давимука та Ярослав Кендзьор, неприйнятний, оскільки "зорієнтований на те, що контроль за всіма організаціями колективного управління здійснюватимуть фактично творчі спілки, які є атавізмом радянського часу. А законопроект, автором якого є Руслана Лижичко, підтримує більшість українських виконавців, які звучать в ефірі, тобто популярних. Ідеологія цього законопроекту така, що організація колективного управління, яка хоче збирати авторські відсотки, має домовлятися саме з правовласниками, тобто отримати довіру в основних виконавців, продюсерів, які є в Україні, які є популярними".
Погляд пана Калениченка на збирання авторської винагороди в публічній сфері такий: "Розподіл має відбуватися на підставі звітів користувачів, так вказано в законі. Але є такий момент, що ми розподіляємо кошти саме за звітами радіостанцій, а не кафе, барів, ресторанів. Тому що звіти радіостанцій можна перевірити, вони їх ведуть автоматизовано. Якщо здійснювати розподіл за звітами кафе, барів і ресторанів, то їх в Україні десятки тисяч і перевірити їх неможливо, а отже, тут є шлях до фальсифікацій, крадіжок тощо". На закономірне запитання, чи може таке бути, що в тих чи інших закладах звучить музика, якої не крутять на радіо, директор Українського музичного альянсу сказав таке: "Оскільки радіостанції багато в чому форматні, іноді буває, що в кафе, барах і ресторанах звучать ті виконавці, яких немає на радіо. Але, чесно кажучи, якщо враховувати звіти багатьох радіостанцій, загалом близько 20, то я думаю, що це питання вирівнюється кількістю радіостанцій. Тобто якщо музика звучить у кафе, барах і ресторанах, то, найімовірніше, вона популярна. А раз вона популярна, то на якійсь радіостанції вона точно звучить".
Наталя ДУДКО
