Головна
Митці, яких об'єднує сонце
25.06.2009
Виставку дерев'яної скульптури поета Олега Лишеги й вітражу та графіки художника Валерія Шаленка в галереї "Дзиґа" її автори присвятили поетові Грицькові Чубаю, який свого часу їх познайомив - відтоді й триває їхня "давня дружба, настояна і витримана".

Олег Лишега, про якого складають легенди, який відомий своїми особливими віршами, тепер охочіше презентує себе як творця скульптур: "Ці дерев'яні фігурки виготовлено, здебільшого, з граба - найміцнішої породи. Це духи предків. Мені не цікавий теперішній пласт, а далекі прекрасні часи". На дзиґівській стіні Олег Лишега залишив гіпертекст, написавши різні породи дерев, а під ними ще одне - Лишега: "Мені цікаве різне дерево, бо це як кольорова гама, кожне дерево має свою мову, воно прекрасне. Так само й я складаюся з багатьох дерев". Як закцентував письменник Василь Ґабор, внутрішній світ Олега Лишеги - це світ дерева... 

Нинішня виставка для визнаного майстра вітражу Валерія Шаленка перша: митець зазначає, що його роботи і є виставками. Вітражі художника є в Києві ("Андрій Первозванний"), у Празі (в будинку Й. Гофмана), а у Львові - у церквах Святого Андрія, Ольги й Єлизавети, каплиці сестер служебниць Непорочної Діви Марії.

Новини   |  Соціум  |  Кримінал  |  Культура   |   Спорт   |   Репортаж   |   Дикий світ
"Мистецтвознавці стверджували, що українці вирізняються тим, що по-особливому відчувають матеріал. Я зацікавився склом, і воно підказало, що робити. Хоча не раз мене намагалися переконати, що потрібно робити інакше, не виходячи за межі відповідних канонів, рамок", - зазначив на відкритті виставки Валерій Шаленко. "Валерій - майстер вітражу, а вітраж - досконала урбаністична ікона, вікно в небо, звідки ми чекаємо доброї вісті. Він знає, що таке світло з неба...", - сказав про нього Олег Лишега. 

На початку експозиції розміщено портрет Олега Лишеги авторства Валерія Шаленка: "Я зобразив молодого Лишегу, коли він повернувся з армії, і єхидну совєтську музу. А Лишега - сумний".        

"Вони митці, які, перебуваючи трохи осторонь тусівки і на узбіччі мейнстріму, витворили власні глибочезні світи. Їхня праця осмислена і продумана. Перебуваючи у різних сферах, вони внутрішньо дуже близькі один одному. Дерев'яні мадонни Олега Лишеги - продовження його поезису, але вже не в слові, а може у навіть глибшій до витоків творчості стихії, не просто у пластиці, але в дереві. Адже Лишега завжди прагнув до осягнення матерії, яку Арістотель називав гілє (термін, який означає матерію, але воно ж означає також деревина). У сучасній своїй роботі з вітражем Валерій Шаленко перейняв кращі традиції Петра Холодного. Він робить справжній мистецький вітраж. Робить, може, як ніхто в сучасній Україні. Але на цій виставці представлено також те, з чого він починав, - його малюнки ще з 70-х", - зазначено в прес-релізі виставки. 
Олег Лишега і Валерій Шаленко творять кожен у своєму жанрі, кожен зі своїм матеріалом. Що їх об'єднує? "Сонце нас об'єднує. І Валерій має справу зі світлом, зі сонцем, і дерево, з яким працюю я, найближче до сонця. Крім дерева, моїм матеріалом є глина - я роблю ліпну кераміку, без гончарного круга і сам випалював її на вогні в горах, у лісі. А якщо порівнювати дерево зі ще одним скульптурним матеріалом - каменем, то в нього якщо зайдеш, потім можна не вибратися звідти. Дерево все-таки легше, звідти легше вийти. І воно тепліше. Це польова стежка чи дорога, а камінь - автострада", - розповів "Ратуші" Олег Лишега. 

Наталя ДУДКО