розділили межи чотирма об'єктами, а саме: за 61 мільйон проведуть заміну аварійної ділянки водогону "Плугів-Золочів" протяжністю дев'ять кілометрів. Цікаво, що кілька кілометрів труб місто закуплятиме аж у Челябінську, адже, за святим переконанням Андрія Садового, в українських трубовиробників, попри кризу, просто немає у наявності труб. Майже 33 млн гривників спрямують на реконструкцію електропостачання насосної станції "Миколаїв". По три мільйони виділено на реконструкцію водопровідної насосної станції "Винники" та заміну збірного водопроводу на водозаборі "Крехів". Отже, в переліку на будівництво та реконструкцію системи водопостачання міста Львова у 2009 році немає жодного об'єкта у самому місті. За словами міського голови, ще 10 об'єктів очікують фінансування на суму 91 млн грн, які мають надійти ще цього року.
До слова, згадані реконструкції і заміни потрібні для того, аби до Львова подавали більше води. До прикладу, якщо вдасться полагодити "Плугів-Золочів", то до Львова щодоби "курсуватимуть" 60 тисяч кубічних метрів води замість нинішніх тридцяти тисяч. Поки не згадуватимемо, що екологи віддавна занепокоєні обезводненням Плугова і навколишніх сіл. Ще кілька десятків років тому через це із гір у цьому районі почали сповзати ґрунти. Відтак, збільшення потужності відсмоктування води вдвічі може призвести до екокатастрофи у цьому районі. Але про це ще закричать і екологи, і громадськість трохи згодом...
Ми ж говоримо про інше. Кожен із городян уже звик бачити на вулицях міста вічні пробоїни, потічки, джерельця, а іноді навіть фонтанчики. Все це через те, що труби львівські, здебільшого, "відходили" себе ще за матки Австрії. І яке б новітнє устаткування не стояло за десятки кілометрів від Львова, львівським трубам від цього не полегшає. Якщо говорити метафорично, то дотепер львів'янам носили воду у решеті. Тепер же, висоту решета підняли вдвічі. Хто пам'ятає шкільну фізику, той знає, що таке водяний тиск. А водяний тиск у цьому випадку попрориває гнилі труби і перетворить Львів на місто фонтанів, але аж ніяк не забезпечить львів'ян цілодобовою водою. Окрім того, кожен із нас, мабуть, ставав свідком, коли наші славетні комунальники під час поломки вбивають у дірку дерев'яний колик, а зверху перемотують його бинтиком, мабуть, "для підвищення гарантійності ремонту". І вини їхньої у цьому немає, адже коштів на людський ремонт у них не було. Тепер же, коли ці кошти з'явилися, влада чомусь витрачає їх на громіздкі проекти, забуваючи про безпосередньо водяні артерії міста.
Хвацьким розподілом коштів уже обурилась громадськість. Наприклад громадська організація "Спільнота" навіть написала відкрите звернення до уряду України з цього приводу. "Це об'єкти, де найлегше застосувати кошти, а витоки у Львові, як були, так і будуть. Ремонт методом забивання кілків у труби продовжиться, подача води у Львів зросте, а тарифи відповідно підвищаться, оскільки доведеться платити за цілодобові витоки води", - йдеться у зверненні.
Голова "Спільноти" Юрій Кужелюк обурений тим, що владна верхівка міста навіть не порадилася із депутатським корпусом (громадою міста), розподіляючи величезні для нашого міста кошти - 191 млн грн. Звідки ж взялася така блискавичність? Схоже, що відповідь слід шукати у даті "17 січня". Іншим, як особистою домовленістю між Садовим і Тимошенко розділити і запустити в роботу кошти до виборів, пояснити ситуацію важко. Міська влада, мабуть, зараз казатиме, що гроші слід негайно освоїти, адже в іншому випадку наприкінці бюджетного року їх доведеться віддати державі. Чому ж тоді добра Юлія Володимирівна не виділила ці кошти на початку року? Тоді депутати, влада та громадськість могли б разом подумати, куди найбільш вигідно вкласти ці кошти. Але до виборів про цю добру справу вже б забули. Відтак, прикро передрікати, але виділених нині майже 200 млн грн не зможуть віддати сповна свого потенціалу. Закопування коштів триває, електоральні стовпчики ростуть, люди, чомусь, не думають... Страшна звичка не думати.
Михайло ГУЗАРЕВИЧ
