Мисливський фестиваль: казка наяву

Мисливці вважають, що родоначальником усіх нині існуючих фольклорних, театральних, кіно- та інших фестивалів сміливо можна назвати саме мисливські фестивалі, адже ловецтво, на думку тих же мисливців, - перша справа, завдяки якій людина, власне кажучи, й стала людиною культурною.

У наших сусідів, поляків, як і по всій Західній Європі, про цю прадавню традицію не забувають, відповідно щороку, посеред золотої осені, прихильники відпочинку з рушницею в руках збираються на грандіозні й колоритні дійства, присвячені Діані.

У минулі вихідні українським мисливцям також пощастило приєднатися до цього ритуалу у польському містечку Лєжайску, де проходив ХІ Міжнародний ловецький фестиваль.

Рано вранці всі учасники зібралися перед будівлею Лежайського надлісництва і після привітання пролунав сигнал: "На полюваня".

Місцеві мисливські товариства поділили між собою гостей із-за кордону, й усі вирушили на святкові колективні загінні полювання з собаками в угіддя. Українцями опікувалося коло мисливське "Kuropаtwa", яке славиться своєю винятковою гостинністю.

У групі стрільців також опинилися й членкині польського клубу "Діана", які вразили всіх присутніх своїм елегантним мисливським одягом і серйозною зброєю з потужними оптичними прицілами. Як зазначила польська Діана Маріела Перджинська, жінки-мисливці в Польщі - звичне явище. Сама Маріела полює вже три роки і за цей час встигла покласти кілька десятків кабанів, а одного вечора їй пощастило вполювати відразу трьох!

Надвечір потомлені учасники фестивалю перемістилися на галявину перед мисливським будинком місцевого ловецького товариства, де на них вже чекала духмяна мисливська кухня з різноманітних гарячих страв із дичини. Після вручення переможцю - королю полювання, який вполював дика, нагороди у вигляді кубка, дружня вечірка перейшла у найцікавішу фазу.

Під час урочистої вечері з дегустацією мисливських наїдків і напоїв між музикантами з мисливських оркестрів Білорусі та Польщі спонтанно виникла свого роду музична дуель: перші починали мелодію, а інші її підхоплювали і виконували у своєму аранжуванні. У мерехтливому світлі величезних вогнищ, переливчасті дивні звуки валторн грали прадавні мелодії-команди "На звіра!", "Переслідуємо вовка", "Остання честь впольованому звіру!" і ніби в казці переносили учасників фестивалю у ті прадавні часи, коли природа і людина жили в злагоді та гармонії.

Дощовий ранок наступного дня учасники фестивалю разом чи не з усім населенням міста Лєжайск провели на Службі Божій у місцевому костелі, де під величні звуки органу мисливський капелан просив св. Хуберта - покровителя всіх мисливців, завжди бути з нами, чи то в бідах, чи то в радощах.

Продовжилося свято вже на площі, де всіх вітав бургомістр міста Тадеуш Тренбач, який підкреслив виняткове значення фестивалю для промоції Лєжайска.

Юрій РУДЕНКО, Львів - Лєжайск (Польща)