Потім кинулися перекривати кран самотужки. Ми у квартиру вже не заходили. Паркет добряче здувся. Усе записано у нашій книжці". У книзі є запис про злам вхідних дверей, а про виконану роботу чомусь ні словечка. Є також запис про сантехніка, який невдовзі прибув на місце. Саме слюсар-сантехнік поставив у квартирі № 229 шланг. Та вода все прибувала. Через несправність запірної арматури у підвальному приміщенні воду перекрити не вдалось, тому й сталося затоплення нижніх поверхів. Представники ЛКП перекрили воду, поставили новий кран, а десь по обіді було полагоджено запірну арматуру у підвалі.

Складено два акти з обох сторін. Перший затвердили в.о. директора ЛКП "Підголоско-410" Лариса Крисевич і два слюсарі-сантехніки. Другий склали мешканці будинку, в якому ще раз змістовно виклали історію квартири-затоплениці та дії ЛКП. Підписи поставили троє осіб.

Після аварії вся провина за затоплення впала на власників квартири № 229. "Люди страшно обурені, -- розповідає пані Вікторія. -- Звичайно, вони мають право вимагати відшкодування заподіяних їм збитків, але ж не у мене. Сусіди подають у мерію відомості, які не відповідають дійсності".

Найбільше постраждала квартира № 225. Її господиня вимагає від пані Вікторії відшкодування у сумі 3 тис. грн. Розмова з сусідами відбувається "на басах". Пані Вікторія звернулася до в.о. директора ЛКП "Підголоско-410" із заявою "Про створення комісії службового розслідування по факту на предмет аварії гарячої води у квартирі № 229". Іншими словами, потерпіла у своїй заяві просила створити комісію з виїздом на місце події, зі складанням акту щодо причин аварії. Таку ж заяву вона подала начальнику Шевченківського РВ м. Львова п. Овчаренко. Мешканка фатальної квартири  впевнена у своїй правоті і наполягає на перегляді дій ЛКП. "Це не моя вина, -- запевняє Вікторія. -- Це сталось із-за вини ЛКП". відстояти правду і знайти винуватця аварії пані Вікторії допомагає експерт ГО "Вартові закону" Галина Олександрівна Бебченко. 

Наступним кроком пані Вікторії є звернення до голови Львівського обласного управління у справах споживача. Жінка вимагає зобов'язати ЛКП "Підголоско-410" провести ремонт затоплених квартир, яке сталося через несправність запірної системи у підвальному приміщенні. Пані Вікторія також відмовляється оплачувати квитанції. По-перше, це б означало її поразку, а по-друге, квитанції приходять на ім'я чоловіка Вікторії, який уже давно спочиває не небесах. Але ЛКП, схоже, такі нюанси не цікавлять. "Це вже залежить виключно від неї. Нехай приходить і реєструє квартиру на себе. Будь ласка -- підемо і переробимо… Ця квартира -- загадка. Вона вся на боргах стоїть", -- відповідає керівництво ЖЕКу.

Нарешті 8 липня до квартири № 229 без попередження прибула спеціальна комісія. …Вона оглянула квартиру, склала новий акт. Але пані Вікторія з цим документом теж не погоджується. Вона написала заперечення до акту і виклала певні позиції, не вказані комісією, а саме: завчасне звернення до ЛКП, виклик сантехніка, який оглянув технічний стан сантехніки у квартирі. Тобто пані Вікторія намагалася відвернути місцеву катастрофу. Останньою її спробою є заява до міського голови пана Садового. Відповідно до ЗУ "Про інформацію", ЗУ "Про звернення громадян" в рамках забезпечення права громадян на доступ до інформації мешканка вимагає зобов'язати ЛКП надати ксерокопії виклику санехніка з ЛКП "Підголоско-410". Вказані ксерокопії в.о. начальника ЛКП Лариса Крисевич відмовилася подати, мотивувавши своє рішення тим, що таке право не поширюється на вказані копії. "Копію ми подамо на вимогу суду. Всі записи -- внутрішні журнали. Ми не можемо давати доступ усім охочим", -- заявляє в.о директора "Підголоско-410". У котельні теж глухо: нікого на місці немає, щоб надати дані про тиск подачі гарячої води.

Пані Вікторія опинилася загнаною в кут, адже комунальні служби прагнуть зробити винуватцем аварії саме її, а не ту ж несправність арматури у підвальному приміщенні чи відмову аварійної служби ліквідувати аварію, і немає жодної відповідальності з боку ЛКП "Підголоско-410", що не провело вчасно ремонтних робіт у підвалі.

"Це старі будинки, -- пояснює Лариса Крисевич. -- Вони стоять уже 20 -- 25 років. Звичайно, труби -- болюче питання, і їхній ремонт не з дешевих. Будинки потребують капітальних ремонтів, а на капітальні ремонти у ЖЕКів коштів немає. Ми стараємося проводити поточні ремонти. На тому, на жаль, і закінчується".

"Я маю надію, -- каже пані Вікторія, мешканка лиховісної квартири, -- що відповідні органи зроблять правильне заключне рішення про несвоєчасний ремонт запірної арматури у підвальному приміщенні, взявши до уваги всі докази про причину аварії, і винесуть вирок щодо винуватця біди. Можливо, тоді ЛКП не чекатимуть такої ж аварії і вчасно проводитимуть перевірки, поточні ремонти, не очікуючи наступного лиха, яке спричинить нові моральні і матеріальні збитки мешканцям-споживачам".

Натомість в.о. директора ЛКП "Підголоско-410" Лариса Крисевич так прокоментувала ситуацію: "Хочуть судитися -- будемо судитися".