3 мільйони 600 тисяч літрів коньячного спирту
Свято виноградарства тривало не тільки на виноградниках "Золотої амфори", а й у селі Каштани: урочисте відкриття дійства, парад техніки, польова кухня (гречаною кашею, а також напоями з винограду й не тільки пригощали всіх охочих), нагородження переможців, вручення призів…
Зібрані сонячної осінньої пори плоди потім потраплять на кількаетапну переробку, під час якої відбувається дивовижне перетворення смачних ягід на вино і на коньяк.
У величезних чанах триває процес переробки винограду, і на першому етапі до нього не втрачають нагоди долучитися й кримські оси, перемішуючись із золотистими ягодами і потрапляючи на ножі, які відділяють зерно від полови, себто виноматеріал від жмиху…
А на складах заводу, куди мали нагоду потрапити журналісти, ситуація вибухонебезпечна в прямому й переносному значенні: у спеціальних умовах там зберігають 3 мільйони 600 тисяч літрів коньячного спирту.
У пошуках винного порошку
"Якщо хтось винайде спосіб відновлювати сублімований алкоголь, йому треба дати Нобелівську премію", - відповів на запитання про сакраментальний винний порошок директор департаменту маркетингу компанії "Алеф-Виналь" Анатолій Коган. За його словами, компанія готова заплатити 10 тисяч доларів за 1 грам такого порошку. Пан Анатолій переконував журналістів, що справжнє вино дешевше, бо цукор і спирт у ньому природні, тому абсурдним є запитання, чи не тростинний цукор, бува, додає їхня компанія до вина… "Виноград містить 22% природного цукру, який перетворюється на спирт. Якщо процес бродіння не зупинити, то виходить від 9 до 13 % спирту і нуль цукру. Це сухе вино. Це те, що врятувало людство від загибелі. Адже колись воду, через її забрудненість, пити не можна було. У середньовічній Голландії угоди, підписані після третьої години дня, вважали недійсними, бо всі вже були до цього часу п'яні, адже воду не можна було пити", - розповів Анатолій Коган.
Як же тоді виготовляють фальсифікати, якщо спирт і цукор дорогі? Рецепт, за словами пана Анатолія, такий: до вина додають багато води, трошки цукру-рафінаду і трошки спирту.
Майбутнє - за тетрапаками?
Не купувати вино у білих прозорих пляшках закликає Анатолій Коган, оскільки після двогодинного перебування під впливом сонячних променів у напої утворюються отруйні речовини (це не стосується прозорих пляшок з кобальтовим покриттям). Натомість добрими для зберігання вина є сучасні тетрапаки, і нині вино в тетрапаках часто дорівнює, або й перевищує якість того, що розлито у пляшках, переконаний директор департаменту маркетингу компанії "Алеф-Виналь".
Підробок на ринку алкогольних напоїв нині не так і багато, запевняє Анатолій Коган. Щоб дізнатися, які марки фальсифікують, радить зайти на збір склотари і подивитися, пляшки яких торгових марок запотребувані там. Компанія "Алеф-Виналь" впродовж тривалого часу, маючи страх перед підробками, вдавалася до найбільш надійного способу захистити продукцію: випускала вино з прозорими ковпачками, а на корку була інформація про номер серії тощо. Однак, за словами пана Анатолія, покупці не зважали на це і навіть навпаки, казали, що вино недороблене.
83% вин, які продають нині в Україні, - українського виробництва, натомість років 17-18 тому домінували молдавські, поділився інформацією пан Коган. Також підтвердив свій прогноз про те, що невдовзі вина здебільшого називатимуть за сортами винограду, з яких їх виготовлено (каберне, шардоне, совіньйон), а назви на кшталт "Сьоме небо князя Голіцина" чи "Цариця ночі" відійдуть у минуле. Але наразі любителі гарних назв можуть повправлятися в їх вигадуванні - чи, як тепер це називають, маркетингу.
Наталя ДУДКО
