Головна
Крим, виноград і оси
24.09.2009
За легендою, Всеукраїнський конкурс виноградарів "Золота амфора", що 20 вересня цього року вп'яте відбувся  в селі Каштани Бахчисарайського району Криму, започаткували з прагматичною метою: бракувало людей, щоб зібрати щедрий кримський урожай. Відтоді на це щорічне свято запрошують майстрів збирання винограду з виноробних регіонів України та журналістів (за сприяння Українського журналістського фонду).

Серед 35 учасників із Закарпатської, Одеської, Миколаївської областей та АР Крим були і новачки, і ті, хто вже перемагав в аналогічних конкурсах. Більш досвідчені вдавалися до дозволених хитрощів - після сигналу ракети про початок змагань, які тривали годину, вони з порожніми відрами бігли трохи вперед, аби потім з наповненими відрами було ближче до ящиків, які треба було наповнити... Траплялися й недозволені хитрощі, за що журі під орудою завідувача кафедри виноградарства Кримського аграрного університету професора Олександра Диканя дискваліфікувало двох учасників. Щодо критеріїв визначення переможців, то враховували кількість зібраного винограду, а також якість роботи - наскільки чисто зібрали урожай і чи не залишили під кущами ягід. Журі розробило відповідну систему нарахування й віднімання балів. Переможець, виноградар з Коктебеля Олексій Кермінов зібрав 131 кілограм винограду сорту "ркацителі" (у перекладі - червона лоза). 


Новини   |  Соціум  |  Кримінал  |  Культура   |   Спорт   |   Репортаж   |   Дикий світ
3 мільйони 600 тисяч літрів коньячного спирту

Свято виноградарства тривало не тільки на виноградниках "Золотої амфори", а й у селі Каштани: урочисте відкриття дійства, парад техніки, польова кухня (гречаною кашею, а також напоями з винограду й не тільки пригощали всіх охочих), нагородження переможців, вручення призів…
Зібрані сонячної осінньої пори плоди потім потраплять на кількаетапну переробку, під час якої відбувається дивовижне перетворення смачних ягід на вино і на коньяк.
У величезних чанах триває процес переробки винограду, і на першому етапі до нього не втрачають нагоди долучитися й кримські оси, перемішуючись із золотистими ягодами і потрапляючи на ножі, які відділяють зерно від полови, себто виноматеріал від жмиху…
А на складах заводу, куди мали нагоду потрапити журналісти, ситуація вибухонебезпечна в прямому й переносному значенні: у спеціальних умовах там зберігають 3 мільйони 600 тисяч літрів коньячного спирту.

У пошуках винного порошку

"Якщо хтось винайде спосіб відновлювати сублімований алкоголь, йому треба дати Нобелівську премію", - відповів на запитання про сакраментальний винний порошок директор департаменту маркетингу компанії "Алеф-Виналь" Анатолій Коган. За його словами, компанія готова заплатити 10 тисяч доларів за 1 грам такого порошку. Пан Анатолій переконував журналістів, що справжнє вино дешевше, бо цукор і спирт у ньому природні, тому абсурдним є запитання, чи не тростинний цукор, бува, додає їхня компанія до вина… "Виноград містить 22% природного цукру, який перетворюється на спирт. Якщо процес бродіння не зупинити, то виходить від 9 до 13 % спирту і нуль цукру. Це сухе вино. Це те, що врятувало людство від загибелі. Адже колись воду, через її забрудненість, пити не можна було. У середньовічній Голландії угоди, підписані після третьої години дня, вважали недійсними, бо всі вже були до цього часу п'яні, адже воду не можна було пити", - розповів Анатолій Коган. 
Як же тоді виготовляють фальсифікати, якщо спирт і цукор дорогі? Рецепт, за словами пана Анатолія, такий: до вина додають багато води, трошки цукру-рафінаду і трошки спирту. 

Майбутнє - за тетрапаками?

Не купувати вино у білих прозорих пляшках закликає Анатолій Коган, оскільки після двогодинного перебування під впливом сонячних променів у напої утворюються отруйні речовини (це не стосується прозорих пляшок з кобальтовим покриттям). Натомість добрими для зберігання вина є сучасні тетрапаки, і нині вино в тетрапаках часто дорівнює, або й перевищує якість того, що розлито у пляшках, переконаний директор департаменту маркетингу компанії "Алеф-Виналь".
Підробок на ринку алкогольних напоїв нині не так і багато, запевняє Анатолій Коган. Щоб дізнатися, які марки фальсифікують, радить зайти на збір склотари і подивитися, пляшки яких торгових марок запотребувані там. Компанія "Алеф-Виналь" впродовж тривалого часу, маючи страх перед підробками, вдавалася до найбільш надійного способу захистити продукцію: випускала вино з прозорими ковпачками, а на корку була інформація про номер серії тощо. Однак, за словами пана Анатолія, покупці не зважали на це і навіть навпаки, казали, що вино недороблене.
83% вин, які продають нині в Україні, - українського виробництва, натомість років 17-18 тому домінували молдавські, поділився інформацією пан Коган. Також підтвердив свій прогноз про те, що невдовзі вина здебільшого називатимуть за сортами винограду, з яких їх виготовлено (каберне, шардоне, совіньйон), а назви на кшталт "Сьоме небо князя Голіцина" чи "Цариця ночі" відійдуть у минуле. Але наразі любителі гарних назв можуть повправлятися в їх вигадуванні - чи, як тепер це називають, маркетингу.   

Наталя ДУДКО