балканки, і так складалося, що гра була більш індивідуальною. У БК "Франківськ" нині формується малюнок більш командної гри, де може забити будь-який гравець.
- Уже встигла звикнути до нового міста та нової команди?
- До міста ще точно не звикла, на жаль, наразі ще не було часу кудись вибратися. Всіх дівчат, окрім Ешлі, я знала ще до переїзду в "Франківськ". Упродовж спортивної кар'єри були суперницями (сміється. - Авт.), а з Мариною Ткаченко я рік навчалася у КСЛІ (Київський спортивний ліцей-інтернат), у тренера Євгенії Кочергіної. Отже, до команди звикаю лише в ігровому плані, але хотілося б, щоб до початку сезону було більше часу на підготовку.
- В останній календарній грі твоя команда здобула перемогу. Завдяки чому вдалося обіграти "Південну Пальміру"?
- Насамперед, наша команда переважала у зрості команду-суперниць, завдяки чому ми виграли підбирання тобто кошик. Окрім того, цього разу наш колектив зіграв більш командно: ми зробили більше результативних передач: БК "Франківськ" - 19, а "Південна Пальміра" -13. Саме велика кількість результативних передач і є ознакою командної гри, коли ніхто не "тягне" гру на себе.
-Яке завдання стоїть перед БК "Франківськ" на сезон?
- Перемагати у кожному матчі.
- Які клуби вважаєш основними конкурентами БК "Франківськ"?
- "Дніпро", "Динамо" та "Козачка", хоча загалом будь-яка команда може скласти конкуренцію, тим паче, що впродовж сезону колективи можуть підсилитися.
- Перед собою в ігровому плані ставиш якусь мету на цей сезон?
- Допомогти своїй команді посісти якнайвище місце у турнірній таблиці.
- За яку команду вболіваєш із чоловічих українських колективів Суперліги?
- У минулому сезоні вболівала за львівську "Політехніку-Галичину", а у нинішньому, напевно, - за "Будівельник" і "Говерлу".
- Як проводиш вільний час?
- Люблю пограти в більярд, але, на жаль, вільного часу майже немає. Коли ж видається вільна хвилина, намагаюся приділити її своїй науковій роботі - навчаюся в аспірантурі та пишу дисертацію.
- Чи маєш якесь хобі?
- Не знаю, чи можна назвати це хобі, але якщо трапляються речі на баскетбольну тематику, наприклад, годинники, брелки, рамки тощо, то обов'язково їх купую.
- Часто коментатори вживають фразу "філософія гри". А що, на твій погляд, є "філософією гри"? Якби не баскетбол, чим би займалася?
- Навіть не знаю, як відповісти, бо з баскетболом пов'язане все моє життя. Моя мама працює тренером ще з мого народження. Скільки себе пам'ятаю, я завжди була у спортивному залі. У дитинстві навіть спала з баскетбольним м'ячем замість іграшки. Отже, питання вибору переді мною навіть не стояло, все життя так і була в баскетболі, і освіту здобула фізкультурну, і вже встигла 6 років пропрацювати тренером у ДЮСШ у рідному місті. Надалі, мабуть, хотілося б залишитися в баскетболі як тренер.
Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ'ЯК
