"Жовта лихоманка, - розповідає головний лікар Будинку санітарної освіти Юрій Островерха, - гостре арбовірусне захворювання. 1880 року кубинський лікар Карлос Финлай висловив гіпотезу про те, що жовту лихоманку переносять комарі певного виду. Гіпотезу підтвердили через 20 років.
Жовта лихоманка існує в двох формах: лихоманка джунглів і населених пунктів. Інкубаційний період триває від трьох до шести днів, зрідка - до десяти. Хвороба розпочинається раптово. З'являється сильний головний біль, нудота. Температура тіла підвищується до 39 - 41 градусів. Обличчя хворого набуває жовтого забарвлення. При блискавичному розвитку хвороби хворий вмирає через 3 - 4 дні. На жаль, терапія захворювання не розроблена. Специфічного лікування жовтої лихоманки не існує, а надання допомоги зводиться лише до лікування симптомів. Цікаво, що у людей, які перенесли хворобу, виникає довічний імунітет".
Котюченко Лариса Василівна, кандидат медичних наук, головний імунолог Львівської області розповідає: "Вакцинацію роблять лише в обласній спеціалізованій дитячій клінічній лікарні (в народі вона більше відома, як Чорнобильська). Тут у нас обладнано спеціальний кабінет щеплень. Щеплення роблять від багатьох небезпечних інфекційних хвороб: гепатиту А і В, жовтої лихоманки і черевного тифу. Причому вакцинація відбувається за певним списком, надісланим нам із посольств окремих країн, в'їзд у які дозволений тільки після вакцинації. Цікаво, що щеплення роблять не лише тим особам, які бажають відвідати екзотичні країни Південно-Східної Азії. Наприклад, посольство Австрії і справді певний час тому вимагало довідку про щеплення від енцефаліту та менінгіту. Вакцини, здебільшого, імпортні, і ще ніколи жодних ускладнень ми не спостерігали. Наголошую ще на одному факті: щеплення необхідно проводити за 10 - 14 днів до виїзду за кордон. Щоправда, бажано попередньо дізнатися у нашому кабінеті щеплень про наявність тієї чи іншої вакцини. Якщо її у нас немає, ми її замовляємо і повідомляємо пацієнта телефоном".
Брудна вода - розплідник черевного тифу
Віднедавна в Україні ми щораз частіше спостерігаємо таку картину: в населених пунктах постійно виходять із ладу системи водопостачання, нечистоти плинуть у ріки та озера, а санітарні служби нарікають на відсутність фінансування для очищення стічної води. Не додають оптимізму й систематичні "потопи", які виникають після проливних дощів. Ми мало задумуємося над тим, що такий стан - ідеальний розплідник для сальмонели, яка, як відомо, спричиняє черевний тиф.
"Черевний тиф, - продовжує пан Юрій Островерха, - існує здавна. Передається він або через контакти здорових людей із хворими, або через заражену воду і харчові продукти. Необхідно наголосити на тому, що велика роль у розповсюдженні черевного тифу належить мухам і комунальній невпорядкованості населених пунктів. Сезонність розповсюдження сальмонели збігається із сезонністю черевного тифу. Лікування цього гострого інфекційного захворювання збігається із сезонністю черевного тифу. Слід зазначити, що лікування черевного тифу тривале, але для цього треба вчасно його виявити. Отже, щоб "підхопити" черевний тиф, не обов'язково вирушати в екзотичні країни".
Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ'ЯК
