А ще - вразила шалена кількість світлячків.
11 липня наметове містечко зросло у удвічі-втричі. Люди почали наметитися на незайманих полях ромашок. Зі столиками, кріслами, машинами, дітьми, з Кіровограда, Коломиї, з польських міст...
До ночі їх стало так багато, що страшно було проходити, аби не зачепити й не повалити чиюсь домівку.
Цього дня нас розважали "Dalai Lama" (Львів), "Pigs Like Pigeons" (Перемишль), "Дивні" (Львів), "Shockolad" (Львів), та "Мертвий Півень" (Львів-Київ-Харків), котрих ніяк не хотіли відпустити. Завершилося все публічним киданням Міська Барбари у натовп. Велика сцена на цьому завершувала свою програму, а от на малій усе лише розпочиналося. Джаз від наших сусідів поляків Waclawа Zimpelа та від Markа Tokarа місцеве населення, знову ж таки, не сприйняло на "ура", почали масове освистування та закидання музикантів потужним матом…
12 липня. День розпочався із дощу й теплого чаю. До обіду випогодилося. На великій сцені цього дня нас розважали "Orchestra Vito" (Львів), "Файно" (Львів), "Горгішелі" (Львів), Тарас Чубай та "Плач Єремії" (Київ-Львів).
Щодо організації, то вона приємно потішила. Організатори подбали про безпеку учасників - пожежна машина, медпункт, велика кількість міліції, що весь час когось та й водила. Була польова кухня з досить прийнятними цінами.
Щоправда, не вгадали з кількістю туалетів. Я нарахувала 10 штук - для кількох тисяч народу… Не дивно, що наступного ранку в Тоі-Тоі страшно було зайти.
…Але, як сказав першого дня "Фортмісії" ведучий, ми - відкривачі, згодом сюди приїжджатимуть люди з усіх країн Європи. Сподіваємося, що так і буде і пишаймося, що були першими, адже першим завжди найважче.
Марія ЯКОНЮК