розміром з кулак, зробивши чималенький наскрізний отвір у склопакеті. Мешканцям будинку у телефонному режимі почали погрожувати і радити по-доброму закрити рот. Нові листи і заяви були надіслані в мерію та обласну прокуратуру.
4 червня відбулася кульмінація історії. "На дах нашого будинку невідомі будівельники почали підіймати будматеріали, -- розповідає пан Пилипчук. -- Приїхала вантажівка з піноблоками, підйомний кран, робочі. Ті хто були вдома, кинулися обороняти "свою фортецю". На запитання, хто забудовник, керуючий роботами відказав: "Громадянин Головко, який проживає у цьому будинку, у квартирі 26. А ось він, до речі, і йде". І прораб вказав на чоловіка, що прямував до будинку. Насправді 26 квартира належить жінці, яка давно … на заробітках в Італії. А ЛжеГоловком виявився громадянин Володимир Шварц -- сусід із з будинку № 21 на нашій же вулиці. За тією адресою колись був одно-двоповерховий особнячок. Якимось чином пан Шварц домовився з його мешканцями -- старими бабусями -- і перетворив його на п'ятиповерховий дім на старому фундаменті. Шварц доводив і нам, як все буде добре, як він утеплить стіни. У нього не було жодних документів, зате була впевненість у тому, що люди промовчать".
Мешканці будинку № 49 викликали телебачення, і будівничі кинулися в усі боки навтьоки, а пан Шварц на ходу викрикував погрози на адресу телевізійників. Пан Пилипчук, обходячи із заявами дотичні до справи інстанції, виявив, що особа пана Шварца є добре знайомою і дільничим інспекторам міліції, і працівникам районної прокуратури, і чиновникам відділу житлового будівництва Галицької районної адміністрації. Заступник міського голови Олег Синютка однозначно назвав будову на даху незаконною. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю підтвердила, що не давала жодного дозволу на добудову поверхів. Згоди мешканців також не було, наголошує Пилипчук, а підписи, якими оперував Шварц були поставлені під констатацією позитивних змін.
"От що здивувало, так це ганебна позиція нашого ЖЕКу "Снопківський", -- розповідає Олександр Пилипчук. -- Мало того, що оті підписи збирали, та ще й паспортистки бігали по квартирах і переконували нас тимчасово приписати Шварца у наш будинок хоч до кого-небудь. Колишній головний інженер, коли почалася будова, бігав і розпачав: люди, та дайте йому робити, хай він зробить, та чого ж ви проти? Того хлопця, що каменюка у вікно залетіла, будівничий вмовляв продати бодай третину квартири, а в дяку за те обіцяв майбутню квартиру там "на верху". Дивувала мешканців також і пасивна позиція Галицької РА -- там тільки розводили руками і радили самим… подавати до суду. Проте нещодавно департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР дав розпорядження Галицькій РА доручити підпорядкованим службам зобов'язати громадянина Шварца очистити покрівлю будинку № 49 на вулиці Тютюнників від будівельних матеріалів і взяти під особистий контроль недопустимість проведення будь-якої надбудови у цьому будинку без згоди мешканців.
На днях трапилася ще одна пікантна історія. Дільничий інспектор повідомив Олександра Пилипчука, що з ним бажає обговорити тему якийсь таємничий Андрій Іванович. Останній справді зв'язався з нашим оповідачем і призначив ділову зустріч, на яку проте не зміг прийти, але дуже розсердився, почувши про вказівку департаменту ЛМР забрати будматеріали з даху. Мешканці і досі не знають, хто ж цей таємичий незнайомець, але підозрюють, що це і є реальний замовник і спонсор будівельних робіт.
Ірина ЮЗИК
Андрій Іванович, "представник замовника": "А чому мешканці вирішили, що будинок старий і не придатний для добудови? Я є представником замовника. Більше наразі нічого не можу сказати. Зараз, принаймні найближчий час, усе інформація закрита. Ми маємо позитивні технічні висновки щодо стану будинку. Дозвільну документацію готують. Не можу сказати напевне, але, здається, пан Володимир Ш-арц не має до нас жодного стосунку. Наскільки мені відомо, пан Ш-арц просто порадив замовнику, якого я представляю, що на Тютюнників, 49 є можливість добудови. Тільки мешканці чогось так сильно воюють, міліцію піднімають, на нашу з ними зустріч делегацію збирали. Зрештою, їх право. Не дадуть нам там будувати, будуватимемо на Тарнавського. Я зателефоную Вам наступного тижня і прокоментую детальніше". Через півгодини Андрій Іванович зателефонував ще раз і повідомив, що щойно зустрічався із замовником та паном Ш-арцом. За його словами, пан Ш-арц запевнив, що не має жодного стосунку до цієї справи, вельми розсердився через підготовку газетної публікації і, запевнив, що подаватиме до суду, якщо в статті надрукують його прізвище.
