70 років тому в СРСР запровадили трудові книжки

Люди старшого покоління добре пам'ятають цю тоненьку книжечку в темно-сірій коленкоровій обкладинці. Трудові книжки запровадили в СРСР 70 років тому. На першій її сторінці красномовно пишався напис: "Хто не працює, той не їсть". Трудова книжка разом із паспортом була чудовим винаходом прикріпити кожного громадянина до відповідного місця праці та проживання. Так в 30-ті роки ХХ століття Сталін запровадив трудове законодавство, яке нагадувало кріпосне право. Працівників прикріплювали до конкретних заводів, а робочі місця робітнику було заборонено полишати.

"Трудова книжка була обов'язковим додатком до внутрішнього паспорта", -- вважає Станіслав Кульчицький завідувач відділу Інституту історії НАНУ. Утім, її силу спробували на собі і так звані шістедесятники. Повертаючись із сталінських концтаборів, вони пробували працевлаштуватися будь-де. Проте у відділі кадрів їм постійно відмовляли. Ось чому люди із вищою освітою працювали двірниками, малокваліфікованими робітниками. Наприклад, В'ячеслава Чорновола ледве вдалося влаштувати вагарем на залізничній станції Скнилів, а талановитий поет Грицько Чубай розпалював печі на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.

Людина з вищою освітою і неабияким талантом, відома художниця Стефанія Шабатура працевлаштувалася двірником в одному із львівських ЖЕКів. Авжеж, в її біографії темною плямою чорніло покарання за антирадянську діяльність. Те ж саме можна сказати і про багатьох відомих сьогодні українських діячів: Євгена Сверстюка, Івана Дзюбу… Треба згадати, що трудова книжка, як пережиток минулого залишилася лише у країнах СНД. У Європі на противагу їй діє система так званих страхових полісів. У цих полісах вказано інформацію про сплату внесків, далі нараховують пенсію та інші страхові виплати. Можливо, йдучи до Європи рудимент сталінської епохи потрібно ліквідувати і в Україні?

Коментар до теми

Заступник директора Львівського міського центру зайнятості Неля Возна: "Трудова книжка є основним документом, який підтверджує професійну трудову діяльність особи. Для нас воно дає те, що коли особа до нас приходить, вона подає цей документ, в якому записано, які посади людина займала. Посади, які записано відповідно до класифікатора професій дають нам змогу підбирати їм прийнятну роботу. Для служби зайнятості трудова книжка є основним документом, який підтверджує професійний досвід особи. У трудову книжку записують професійний досвід і професійний стаж громадян. Трудовий стаж, який записують у трудових книжках, прирівнюють до страхового стажу, який існував до 1 січня 2001 року. З 1 січня вже сама зарплата підлягала загальному обов'язковому державному страхуванню на випадок безробіття. І, відповідно, ці внески надходили до нас. Ми маємо облік тих внесків, але, на жаль, не маємо обліку персоніфікованого щодо кожної особи. Такий облік має пенсійний фонд. Тобто навіть при переході від одного до другого ми мусимо мати ці трудові книжки для підтвердження трудового стажу. Питання розгляду альтернативи трудовим книжкам нині ще не обговорювали. Хоча ми вже обліковуємо свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Але це підтверджує страховий стаж до нашого фонду".

Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ'ЯК